Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти Самбірської гімназії

«Схвалено»

Засідання педагогічної ради Самбірської гімназії Наказ №81 від 31.08.2021р.

"Затверджено"

Протокол №1від31.09.2020р. Директор Самбірської гімназії

______________ С.А. Якубовська

І. Загальні положення.

Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти у Самбірській гімназії розроблено відповідно до вимог ЗаконуУкраїни «Про освіту» (розділ V, стаття 41, п.3. Система забезпечення якості освіти).

Внутрішня система забезпечення якості в закладі включає:

· стратегію та процедури забезпечення якості освіти;

· систему та механізми забезпечення академічної доброчесності;

· оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання здобувачів освіти;

· оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників;

· оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівних працівників закладу освіти;

· забезпечення наявності інформаційних систем для ефективного управління закладом освіти;

· інші процедури та заходи, що визначаються спеціальними законами або документами закладу освіти.

Завдання внутрішньої системи забезпечення якості освіти:

- оновлення методичної бази освітньої діяльності;

- контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю знань, умінь і навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх покращення;

- моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища закладу освіти;

- створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників.

II. Система внутрішнього забезпечення якості освітньої діяльності та контроль за її виконанням.

1. Стратегія та процедура забезпечення якості освіти.

Стратегія та процедура забезпечення якості освіти базується на наступних принципах:

· людиноцентризму;

· принцип процесного підходу, що розглядає діяльність закладу як сукупність освітніх процесів, які спрямовані на реалізацію визначених закладом стратегічних цілей, при цьому управління якістю освітніх послуг реалізується через функції планування, організації, мотивації та контролю;

· принцип цілісності, який вимагає єдності впливів освітньої діяльності, їх підпорядкованості, визначеній меті якості освітнього процесу;

· принцип безперервності, що свідчить про необхідність постійної реалізації суб’єктами освітньої діяльності на різних етапах процесу підготовки випускника закладу;

· принцип розвитку, що виходить з необхідності вдосконалення якості освітнього процесу відповідно до зміни внутрішнього та зовнішнього середовища, аналізу даних та інформації про результативність освітньої діяльності;

· принцип партнерства, що враховує взаємозалежність та взаємну зацікавленість суб’єктів освітнього процесу, відповідно до їх поточних та майбутніх потреб у досягненні високої якості освітнього процесу.

2. Система та механізми забезпечення академічної доброчесності.

Академічна доброчесність - це сукупність етичних принципів та визначених законом правил, якими мають керуватися учасники освітнього процесу під час навчання, викладання та провадження наукової (творчої) діяльності з метою забезпечення довіри до результатів навчання та/або наукових (творчих) досягнень.

Дотримання академічної доброчесності педагогічними працівниками передбачає:

· посилання на джерела інформації у разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей;

· дотримання норм законодавства про авторське право і суміжні права;

· надання достовірної інформації про методики і результати досліджень, джерела використаної інформації та власну педагогічну (науково- педагогічну, творчу) діяльність;

· контроль за дотриманням академічної доброчесності здобувачами освіти;

· об’єктивне оцінювання результатів навчання.

Дотримання академічної доброчесності здобувачами освіти передбачає:

- самостійне виконання навчальних завдань, завдань поточного тапідсумкового контролю результатів навчання(для осіб з особливимиосвітніми потребами ця вимога застосовується з урахуванням їхніхіндивідуальних потреб і можливостей),

- посилання на джерела інформації у разі використання ідей, розробок,тверджень, відомостей

- дотримання норм законодавства про авторське право і суміжні права;

- надання достовірної інформації про результати власної навчальної (наукової, творчої) діяльності, використані методики досліджень і джерела інформації;

- самостійне подання щоденника для виставлення педагогом одержаних балів.

- надання достовірної інформації про власні результати навчання батькам (особам, які їх замінюють);

- дотримання правил культури зовнішнього вигляду;

- дотримання правил етики у спілкуванні з однолітками та дорослими;

- використання мобільних телефонів під час освітнього процесу.

Порушенням академічної доброчесності вважається:

· академічний плагіат - оприлюднення (частково або повністю) наукових (творчих) результатів, отриманих іншими особами, як результатів власного дослідження (творчості) та/або відтворення опублікованих текстів (оприлюднених творів мистецтва) інших авторів без зазначення авторства;

· самоплагіат - оприлюднення (частково або повністю) власних раніше опублікованих наукових результатів як нових наукових результатів;

· фабрикація - вигадування даних чи фактів, що використовуються в освітньому процесі або наукових дослідженнях;

· фальсифікація - свідома зміна чи модифікація вже наявних даних, що стосуються освітнього процесу чи наукових досліджень;

· списування - виконання письмових робіт із залученням зовнішніх джерел інформації, крім дозволених для використання, зокрема під час оцінювання результатів навчання;

· обман - надання завідомо неправдивої інформації щодо власної освітньої (наукової, творчої) діяльності чи організації освітнього процесу; формами обману є, зокрема, академічний плагіат, самоплагіат, фабрикація, фальсифікація та списування;

· хабарництво - надання (отримання) учасником освітнього процесу чи пропозиція щодо надання (отримання) коштів, майна, послуг, пільг чи будь-яких інших благ матеріального або нематеріального характеру з метою отримання неправомірної переваги в освітньому процесі;

· необ’єктивне оцінювання - свідоме завищення або заниження оцінки результатів навчання здобувачів освіти.

За порушення академічної доброчесності педагогічні працівники закладуосвіти можуть бути притягнені до такої академічної відповідальності:

· відмова в присвоєнні або позбавлення присвоєного педагогічного звання, кваліфікаційної категорії;

· позбавлення права брати участь у роботі визначених законом органів чи займати визначені законом посади.

За порушення академічної доброчесності здобувачі освіти можуть бутипритягнені до такої академічної відповідальності:

· повторне проходження оцінювання (контрольна робота, іспит, залік тощо);

· повторне проходження відповідного освітнього компонента освітньої програми;

· повідомлення батькам /особам, які їх замінюють (усно, письмово,телефоном).

Виявлення порушення академічної доброчесності:

Виявлення порушень академічної доброчесності в закладі освіти учасникамиосвітнього процесу здійснюється наступним чином:

- Особа, яка виявила порушення академічної доброчесності має право звернутисядо керівника закладу освіти, заступників директора зусноючи письмовоюзаявою.

- Заява щодо зазначеного порушення розглядається на засіданнях учнівськогосамоврядування, ради батьків педагогічної ради, яка ухвалює рішення пропритягнення до академічної відповідальності.

- Засідання педагогічної ради ухвалює рішення про притягнення до академічноївідповідальності (за погодженням з органом самоврядування здобувачівосвіти,радою батьків, відповідними органами).

Кожна особа, стосовно якої порушено питання про порушення нею академічної

доброчесності, має такі права:

· ознайомлюватися з усіма матеріалами перевірки щодо встановлення факту порушення академічної доброчесності, подавати до них зауваження;

· особисто або через представника надавати усні та письмові пояснення або відмовитися від надання будь-яких пояснень, брати участь у дослідженні доказів порушення академічної доброчесності;

· знати про дату, час і місце та бути присутньою під час розгляду питання про встановлення факту порушення академічної доброчесності та притягнення її до академічної відповідальності;

· оскаржити рішення про притягнення до академічної відповідальності до органу, уповноваженого розглядати апеляції, або до суду.

3. Критерії, правила і процедури оцінювання здобувачів освіти.

Компетентнісна освіта зорієнтована на практичні результати, досвід особистоїдіяльності, вироблення ставлень, що зумовлює принципові зміни в організаціїнавчання, яке стає спрямованим на розвиток конкретних цінностей і життєво необхідних знань і умінь учнів.У контексті цього змінюються і підходи до оцінювання результату освітньої діяльності здобувачів освіти як складової освітнього процесу. Оцінювання маєґрунтуватися на позитивному принципі, що передусім передбачає врахуваннярівня досягнень учня.

Результати освітньої діяльності учнів на всіх етапах освітнього процесу неможуть обмежуватися знаннями, уміннями, навичками. Метою навчання маютьбути сформовані компетентності, як загальна здатність, що базується на знаннях, досвіді та цінностях особистості.Вимоги до обов’язкових результатів навчання визначаються з урахуванням компетентнісного підходу до навчання, в основу якого покладено ключовікомпетентності.

До ключових компетентностей належать:

1. Вільне володіння державною мовою, що передбачає уміння усно і письмово висловлювати свої думки, почуття, чітко та аргументовано пояснювати факти, а також любов до читання, відчуття краси слова, усвідомлення ролі мови для ефективного спілкування та культурного самовираження, готовність вживати українську мову як рідну в різних життєвих ситуаціях;

2. Здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами, що передбачає активне використання рідної мови в різних комунікативних ситуаціях, зокрема в побуті, освітньому процесі, культурному житті громади, можливість розуміти прості висловлювання іноземною мовою, спілкуватися нею у відповідних ситуаціях, оволодіння навичками міжкультурного спілкування;

3. Математична компетентність, що передбачає виявлення простих математичних залежностей в навколишньому світі, моделювання процесів та ситуацій із застосуванням математичних відношень та вимірювань, усвідомлення ролі математичних знань та вмінь в особистому і суспільному житті людини;

4. Компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій, що передбачають формування допитливості, прагнення шукати і пропонувати нові ідеї, самостійно чи в групі спостерігати та досліджувати, формулювати припущення і робити висновки на основі проведених дослідів, пізнавати себе і навколишній світ шляхом спостереження та дослідження;

5. Інноваційність, що передбачає відкритість до нових ідей, ініціювання змін у близькому середовищі (клас, школа, громада тощо), формування знань, умінь, ставлень, що є основою компетентнісного підходу, забезпечують подальшу здатність успішно навчатися, провадити професійну діяльність, відчувати себе частиною спільноти і брати участь у справах громади;

6. Екологічна компетентність, що передбачає усвідомлення основиекологічного природокористування, дотримання правил природоохоронноїповедінки, ощадного використання природних ресурсів, розуміючиважливість збереження природи для сталого розвитку суспільства;

7. Інформаційно-комунікаційна компетентність, що передбачає опануванняосновою цифрової грамотності для розвитку і спілкування, здатністьбезпечного та етичного використання засобів інформаційно-комунікаційноїкомпетентності у навчанні та інших життєвих ситуаціях

8. Навчання впродовж життя, що передбачає опанування уміннями і навичками,необхідними для подальшого навчання, організацію власного навчальногосередовища, отримання нової інформації з метою застосування її для оцінювання навчальних потреб, визначення власних навчальних цілей таспособів їх досягнення, навчання працювати самостійно і в групі;

9. Громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії,справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способужиття, усвідомленням рівних прав і можливостей, що передбачаютьспівпрацю з іншими особами для досягнення спільної мети, активність вжитті класу і школи, повагу до прав інших осіб, уміння діяти вконфліктних ситуаціях, пов’язаних з різними проявами дискримінації,цінувати культурне розмаїття різних народів та ідентифікацію себе якгромадянина України, дбайливе ставлення до власного здоров’я ізбереження здоров’я інших людей, дотримання здорового способу життя;

10. Культурна компетентність, що передбачає залучення до різних видівмистецької творчості (образотворче, музичне та інші види мистецтв)шляхом розкриття і розвитку природних здібностей, творчого вираження особистості;

11. Підприємливість та фінансова грамотність, що передбачають ініціативність,готовність брати відповідальність за власні рішення, вміння організовуватисвою діяльність для досягнення цілей, усвідомлення етичних цінностейефективної співпраці, готовність до втілення в життя ініційованих ідей,прийняття власних рішень.

Основними функціями оцінювання навчальних досягнень учнів є:

· контролююча - визначає рівень досягнень кожного учня (учениці), готовність до засвоєння нового матеріалу, що дає змогу вчителеві відповідно планувати й викладати навчальний матеріал;

· навчальна - сприяє повторенню, уточненню й поглибленню знань, їх систематизації, вдосконаленню умінь та навичок;

· діагностико-коригувальна - з'ясовує причини труднощів, які виникають в учня (учениці) в процесі навчання; виявляє прогалини у засвоєному, вносить корективи, спрямовані на їх усунення;

· стимулювально - мотиваційна - формує позитивні мотиви навчання;

· виховна - сприяє формуванню умінь відповідально й зосереджено працювати, застосовувати прийоми контролю й самоконтролю, рефлексії навчальної діяльності.

При оцінюванні навчальних досягнень учнів мають ураховуватися:

· характеристики відповіді учня: правильність, логічність, обґрунтованість, цілісність;

· якість знань: повнота, глибина, гнучкість, системність, міцність;

· сформованість предметних умінь і навичок;

· рівень володіння розумовими операціями: вміння аналізувати, синтезувати, порівнювати, абстрагувати, класифікувати, узагальнювати, робити висновки тощо;

· досвід творчої діяльності (вміння виявляти проблеми та розв'язувати їх, формулювати гіпотези);

· самостійність оцінних суджень.

Характеристики якості знань взаємопов'язані між собою і доповнюють однаодну:.

· Повнота знань - кількість знань, визначених навчальною програмою.

· Глибина знань - усвідомленість існуючих зв'язків між групами знань.

· Гнучкість знань - уміння учнів застосовувати набуті знання у стандартних і нестандартних ситуаціях; знаходити варіативні способи використання знань;уміння комбінувати новий спосіб діяльності із вже відомих.

· Системність знань - усвідомлення структури знань, їх ієрархії і послідовності,тобто усвідомлення одних знань як базових для інших.

· Міцність знань - тривалість збереження їх в пам'яті, відтворення їх в необхіднихситуаціях.

· Знання є складовою умінь учнів діяти.

· Уміння виявляються в різних видах діяльності і поділяються на розумові іпрактичні.

· Навички - дії доведені до автоматизму у результаті виконання вправ. Длясформованих навичок характерні швидкість і точність відтворення.

Ціннісні ставлення виражають особистий досвід учнів, їх дії, переживання,почуття, які виявляються у відносинах до оточуючого (людей, явищ, природи,пізнання тощо). У контексті компетентнісної освіти це виявляється увідповідальності учнів, прагненні закріплювати позитивні надбання в освітнійдіяльності, зростанні вимог до свої навчальних досягнень.

Поточне оцінювання здійснюється у процесі вивчення теми. Його основнимизавдання є:встановлення й оцінювання рівнів розуміння і первинного засвоєнняокремих елементів змісту теми, встановлення зв'язків між ними та засвоєнимзмістом попередніх тем, закріплення знань, умінь і навичок.Формами поточного оцінювання є індивідуальне, групове та фронтальнеопитування; робота з діаграмами, графіками, схемами; робота з контурнимикартами; виконання учнями різних видів письмових робіт; взаємоконтроль учнів

у парах і групах; самоконтроль тощо. В умовах упровадження зовнішньогонезалежного оцінювання особливого значення набуває тестова форма контролюта оцінювання навчальних досягнень учнів.Інформація, отримана на підставі поточного контролю, є основною длякоригування роботи вчителя на уроці.Тематичному оцінюванню навчальних досягнень підлягають основні результатививчення теми (розділу).

Тематичне оцінювання навчальних досягнень учнів забезпечує:

· усунення безсистемності в оцінюванні;

· підвищення об'єктивності оцінки знань, навичок і вмінь;

· індивідуальний та диференційований підхід до організації навчання;

· систематизацію й узагальнення навчального матеріалу;

· концентрацію уваги учнів до найсуттєвішого в системі знань з кожного предмета.

Тематична оцінка виставляється на підставі результатів опанування учнямиматеріалу теми впродовж її вивчення з урахуванням поточних оцінок, різнихвидів навчальних робіт (практичних, лабораторних, самостійних, творчих,контрольних робіт) та навчальної активності школярів.

Перед початком вивчення чергової теми всі учні мають бути ознайомлені зтривалістю вивчення теми (кількість занять); кількістю й тематикоюобов'язкових робіт і термінами їх проведення; умовами оцінювання.Оцінка за семестр виставляється за результатами тематичного оцінювання, аза рік - на основі семестрових оцінок.Учень (учениця) має право на підвищення семестрової оцінки. При цьомупотрібно мати на увазі, що відповідно до Положення про золоту медаль "Зависокі досягнення в навчанні" та срібну медаль "За досягнення в навчанні",затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 17.03.08 № 186та погоджено Міністерством юстиції України № 279/14970 від 02.04.08,підвищення результатів семестрового оцінювання шляхом переатестації не даєпідстав для нагородження випускників золотою або срібною медалями.Більш гнучкої, різнопланової системи оцінювання потребує профільна старшашкола, яка на основі диференційованого навчання повинна враховувати не лишенавчальні досягнення, але і творчі, проектно-дослідницькі, особистісні,соціально значущі результати, уміння вирішувати проблеми, що виникають урізних життєвих ситуаціях.

Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів основної і старшої школи.

(розміщені на сторінці "Інформація для батьків")

Критерії, правила іпроцедури оцінювання педагогічної діяльності працівників ЗЗСО.

(розміщені на сторінці "Інформація для батьків")

Процедура оцінювання педагогічної діяльності педагогічного працівника включає в себе атестацію та сертифікацію.

Атестація педагогічних працівників - це система заходів, спрямованих на всебічне та комплексне оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників. Атестація педагогічних працівників може бути черговою або позачерговою. Педагогічний працівник проходить чергову атестацію не менше одного разу на п’ять років, крім випадків, передбачених законодавством. За результатами атестації визначається відповідність педагогічного працівника займаній посаді, присвоюються кваліфікаційні категорії, педагогічні звання. Перелік категорій і педагогічних звань педагогічних працівників визначається Кабінетом Міністрів України . Рішення атестаційної комісії може бути підставою для звільнення педагогічного працівника з роботи у порядку, встановленому законодавством. Положення про атестацію педагогічних працівників затверджує центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки.

Щорічне підвищення кваліфікації педагогічних працівників закладів загальної середньої освіти здійснюється відповідно до Закону України "Про освіту". Загальна кількість академічних годин для підвищення кваліфікації педагогічного працівника впродовж п’яти років не може бути меншою за 150 годин, з яких певна кількість годин має бути обов’язково спрямована на вдосконалення знань, вмінь і практичних навичок у частині роботи з дітьми з особливими освітніми потребами.

Один із принципів організації атестації - здійснення комплексної оцінки діяльності педагогічного працівника, яка передбачає забезпечення всебічного розгляду матеріалів з досвіду роботи, вивчення необхідної документації, порівняльний аналіз результатів діяльності впродовж усього періоду від попередньої атестації. Необхідною умовою об’єктивної атестації є всебічний аналіз освітнього процесу у закладі, вивчення думки батьків, учнів та колег вчителя, який атестується тощо. Визначення рівня результативності діяльності педагога, оцінювання за якими може стати підставою для визначення його кваліфікаційного рівня наведено в таблиці«Критерії оцінювання роботи вчителя»:

Кваліфікаційні катего рії
Критерії Спеціаліст другої категорії Спеціаліст першої категорії Спеціаліст вищої категорії
1. Знання теоретичних і практичних основ предмета Відповідає загальним ви­могам, що висуваються до вчителя Має глибокі знання зі свого предмета Відповідає вимогам, що ви­суваються до вчителя першої кваліфікаційної категорії. Має глибокі та різнобічні знання зі свого предмета й суміжних дисциплін Відповідає вимогам, що висуваються до вчителя вищої кваліфікаційної категорії. Має глибокі знання зі свого предмета і суміжних дисциплін, які значно перевищують обсяг програми
2. Знання сучасних досягнень у методиці: Слідкує за спеціальною і методичною літературою; . працює за готовими ме­тодиками й програмами навчання; використовує прогресивні ідеї минулого і сучасності; уміє самостійно Володіє методиками аналізу ' навчально-методичної роботи зпредмета;варіює готові, розроблені іншими методики й програми; використовує програми й методики, спря­мовані на розвиток особистості, Володіє методами науково- дослідницької, експеримен­тальної роботи, використовує в роботі власні оригінальні програми й методики

Сертифікація педагогічних працівників - це зовнішнє оцінювання професійних компетентностей педагогічного працівника (у тому числі з педагогіки та психології, практичних вмінь застосування сучасних методів і технологій навчання), що здійснюється шляхом незалежного тестування, самооцінювання та вивчення практичного досвіду роботи.

Сертифікація педагогічного працівника відбувається на добровільних засадах виключно за його ініціативою.

Критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівних працівниківзакладу освіти.

Управлінська діяльність керівних працівників закладу освіти на сучасному етапі передбачає вирішення низки концептуальних положень, а саме:

· створення умов для переходу від адміністративного стилю управління до громадсько-державного;

· раціональний розподіл роботи між працівниками закладу з урахуванням їх кваліфікації, досвіду та ділових якостей;

· забезпечення оптимальної організації освітнього процесу, який би забезпечував належний рівень освіченості і вихованості випускників та підготовку їх до життя в сучасних умовах;

· визначення найбільш ефективних для керівництва шляхів і форм реалізації стратегічних завдань, які б повною мірою відповідали особливостям роботи закладу та діловим якостям адміністрації, раціональне витрачення часу всіма працівниками закладу;

· правильне і найбільш ефективне використання навчально-матеріальної бази та створення сприятливих умов для її поповнення в сучасних умовах;

· забезпечення високого рівня працездатності всіх учасників освітнього процесу;

· створення здорової творчої атмосфери в педагогічному колективі.

Сучасні положення освітнього менеджменту вимагають від керівниканавчального закладу фахових компетенцій:

· прогнозувати позитивне майбутнє і формувати дух позитивних змін;

· забезпечувати відкрите керівництво;

· вивчати інтереси і потреби місцевої громади й суспільства в цілому, щоб визначати нові цілі і завдання;

· організовувати роботу колективу на досягнення поставлених цілей;

· працювати над залученням додаткових ресурсів для якісного досягнення цілей;

· постійно вчитися і стимулювати до цього членів педагогічного колективу.

Діяльність керівника закладу визначається такими чинниками:

· рівнем його компетентності;

· обраною концепцією власної діяльності;

· рівнем розвитку і спрямованості організаційної культури закладу;

· вмінням установити ефективність освітнього процесу, якість створених умов для його проведення;

· вплив на продуктивність роботи школи.

· однією з форм контролю діяльності педагогічних працівників, до яких належать і керівники закладу освіти, є атестація. Метою даного процесу контролю за діяльністю закладу є:

· найбільш раціональне використання спеціалістів, підвищення ефективності їх праці та відповідальності за доручену справу;

· сприяння подальшому покращенню підбору і вихованню кадрів, підвищення їх ділової кваліфікації;

· посилення матеріальної і моральної зацікавленості працівників;

· забезпечення більш тісного зв’язку заробітної плати з результатами їхньої праці;

· визначення відповідності займаній посаді;

· стимулювання їх професійного та посадового зростання.

Оцінювання управлінської діяльності складається з чотирьох етапів:

· Підготовчого.

· Основного.

· Підсумково-корекційного.

· Регулятивно-корекційного.

На підготовчому етапівідповідальною особою проводиться відбір:

- систематизація та аналіз матеріалів, що характеризує динаміку розвитку навчального закладу, рівень управлінської діяльності його керівників. З цією метою вивчаються:

- матеріали попередньої експертизи управління освітнім процесом та тематичного вивчення окремих питань, що стосуються організації діяльності закладу;

- відповідність роботи закладу особливим умовам здійснення освітньої діяльності;

- результативність роботи закладу освіти щодо розвитку творчих здібностей школярів (участь у предметних олімпіадах різного рівня, учнівських турнірах, конкурсах, МАН тощо);

- робота педагогічного колективу щодо розробки та впровадження авторських програм, навчальних посібників, підручників.

Аналізуються статистичні дані:

- результати освітньої діяльності учнів на кінець навчального року;

- охоплення учнів гарячим харчуванням;

- випадки дитячого травматизму, що сталися під освітнього процесу;

- плинність керівних та педагогічних кадрів;

- наявність конфліктних ситуацій у колективі, скарг на роботу закладу.

Другий, основний, етап комплексно-цільової програми має такі розділи: Діагностичний, аналітично-регулятивний, контрольно-діагностичний, мотиваційно- діагностичний, контрольно-регулятивний, аналітичний.

Мета діагностичного дослідження - самоаналіз та самооцінка управлінської діяльності керівниками закладу.

Аналітично-регулятивний має за мету внесення коректив в управлінську діяльність керівників за результатами самоекспертизи.

Контрольно-аналітичний передбачає отримання інформації про соціально- психологічний клімат у закладі освіти та рівень знань учнів.

Мотиваційно-діагностичний дозволяє висунути пропозиції щодо визначення об’єктів та підходів для проведення експертизи. Експертною групою та керівниками навчального закладу укладається робоча програма експертизи управління освітнім процесом. Складається вона з трьох блоків: інваріантного, варіативного та замовленого.

До інваріантного блоку входять питання, що дозволяють визначити рівень управлінської діяльності, наявність свідомого цілеспрямованого регулювання складних процесів та організаційних відносин у закладі освіти та в кожному з його підрозділів.

Перелік питань варіативного блоку визначається з урахуванням підсумкових матеріалів комплексних соціально-психологічних досліджень та результатів контрольних робіт.

Питання третього блоку складаються на основі замовлення керівників навчального закладу про надання методичної допомоги в організації управлінської діяльності та навчально-виховного процесу.

Кiлькiсть переглядiв: 14

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.

Фотогалерея

Дата останньої зміни 13 Вересня 2021

Цей сайт безкоштовний!