«Коли б уміли ми любити так, як Він любив людей і Україну рідну…»

/Files/images/IMG_1411.JPGНе малюйте Шевченка плебеєм,

У кріпацькій пошарпаній свиті.

Я в нім бачу лише Прометея

У одежі із сонця відлитій…

Зворушливо звучав вірш про Шевченка-бунтаря, він заставляв кожного, хто слухав, побачити в поетові ще і Шевченка-людину, з великою ніжною душею, ідеалом якої були мирне,щасливе життя, вільна праця , материнська любов, доброта. Так розпочалася радіолінійка (підготувала вчитель української мови та літератури Гринько І.М. з учнями 6-А(10) класу), а нею - і Шевченківські дні в Самбірській гімназії.

По-новому, по-своєму намагались усі учні та вчителі закладу розказати про життєвий та творчий шлях Кобзаря: це і малюнки, і стіннівки, і класні години, і конкурс на кращого читця. Але провідною думкою усіх презентацій було ствердження про те, що у своєму життєвому шляху Тарас ніколи не збочував і найбільше – в духовності. Ми навчаємося і сьогодні у нього бути духовно багатими, стійкими, а це значить: вірити в Бога, Добро, Правду.

Творчим підсумком гімназійної Шевченкіани став вечір « З вогню Тарасового слова», який підготувала і провела вчитель укр.мови та літератури Грицько О.П., залучивши до участі в ньому понад 60 учнів гімназії. Через призму творчості Великого Кобзаря розкрити проблеми сьогодення – саме така мета була поставлена перед учасниками літературно-музичної композиції. Дійство на сцені, ведучими якого були М.Сенкальська , М.Біла, І.Яхвак (учні 5(9)-Б класу), супроводжувалося надзвичайно вдало підібраними ілюстраціями до творів і до провідної думки заходу. Майстерно підібрана добірка матеріалу М.Витівською (5(9)-А клас) висвітлювалась на екрані , пов’язала минуле і сьогодення світлинами про майдан, війну, Надію Савченко.

Майстерне художнє читання віршів Шевченка у виконанні гімназистів ставило перед слухачами вічне питання про сенс людського життя, про вибір життєвого шляху, і водночас Шевченко ( у виконання Гудзьо О. учня 5(9)-Б класу) відповідав на них, спираючись на ідеал згармонізованої людини, яка живе у згоді із собою: «Добре жить тому, чия душа і дума добро навчилася любить».

Поетичним чаром звучали пісні на слова Тараса під музичний супровід учнів та у виконанні вчителів Пукаляк С., Іваника Н. та вокальних груп 1-3(5-7) класів.

Інсценізація уривків з «Гайдамак» у виконанні учнів 5(9)-Б класу ще раз підкреслила життєве кредо поета : – діла, реальні земні діла – ось що визначає зміст життя людини.

Непоборний дух Шевченка витав у притихлому переповненому залі, де були учні, вчителі, батьки і гості гімназії. У призадумі сиділи і запрошені воїни. Тому надзвичайно хвилююче прозвучало із залу читання «Розритої могили» військовим сапером Мар’яном Ліщинським.

І знову Т.Шевченко згуртував усіх присутніх в єдину родину, тому так велично прозвучала заключна пісня про Кобзаря у виконанні Іваника Н., яку підхопив увесь зал. Усі присутні ще раз глибоко переконались в тому , що творчість поета - це згусток добра і правди, який і досі сіє високі духовні якості народу./Files/images/IMG_1438.JPG/Files/images/IMG_1459.JPG

Кiлькiсть переглядiв: 150

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.