13 лютого на духовну лінійку завітав у Самбірську гімназію о.М.Витівський

13 лютого на духовну лінійку завітав у Самбірську гімназію о.М.Витівський . Своє слово почав такими словами: «Ви, мабуть, маєте церковні календарі: православні або греко-католицькі. Чи заглядали ви у них? Яке свято має бути завтра?»

- - День святого Валентина.

- - А чи бачили ви його у церковному календарі? Ні, тому , що в цей день Церква не згадує святого Валентина.

Отець далі вів свою бесіду.

Справді, є така легенда про святого Валентина, який жив у ІІІ століттіза часів правління імператора Клавдія, що заборонив воїнам одружуватися. Але святий Валентин, попри заборони, вінчав закоханих, за що його стратили.

Святкування походить ще з язичництва. Тоді також проводилися певні заходи в честь свята. Для прикладу: дівчата писали свої імена на карточках, які згодом витягали хлопці. Дівчина, ім’я якої витягнув юнак, ставала його «валентинкою».

Отець наголосив, що святий Валентин не має відношення до свята у тому вигляді , як це є зараз: дискотеки , різноманітні вечірки, ціла гора «валентинок», іграшок, червоних повітряних кульок, навіть проведення заходів до свята закоханих у дитячих садках… На так званих «валентинках» зображений не святий Валентин, а поганські божки – Купідон або Амур.

Взагалі, судячи з назви, цей день мав би бути днем пам’яті святого , тобто церковним святом . Але свято має комерційний характер, а подекуди і вульгарний, воно не становить християнської цінності. Знак християнської любові – хрест, а не «валентинка». Є горизонтальний (любов до ближнього) та вертикальний (любов до Бога) виміри любові, разом - хрест . «Так бо Бог полюбив світ , що дав Сина Свого Однородженого, щоб кожен, хто вірує в Нього, не згинув , але мав життя вічне.»(Йоан 3:16)

Свято Валентина по-іншому називається День закоханих. Але не забуваймо, що закоханість – це лише перший етап любові. Всього є 3 рівні: eros, filia та agape. На жаль, коли закоханість не переходить на вищий етап , маємо сумну статистику: більше половини українських подружніх пар розводяться. Закоханість – тільки паросток любові, яку треба плекати і розвивати, щоб вона доросла до філії, а потім і до арапе. Найвищий рівень agape – це жертовна любов. Таку любов ми бачимо в образі Ісуса Христа, що віддав своє життя задля нашого спасіння. Схожою любов’ю є материнська.

Як висловився о.Микола : «Це свято, його величезна популярність, можливо, і є сигналом для людста, що у світі любові найбільше бракує, більше, ніж хліба . Найбільше у світі бракує любові.»

Тож постараймося правильно трактувати це свято і виносити з нього лише те, що краще.

Такі духовні бесіди допомагають гімназистам у їх усвідомленні християнських чеснот та правил.

Кiлькiсть переглядiв: 281

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.